Як ви уявляєте собі парфумера?
Чи з’являються у вас в уяві тисячі флакончиків з якимись алхімічними компонентами, чи перед вами стандартна фотосесія у діловому стилі для брендбуку ще одної великої парфумерної корпорації, чи може ви дивилися фільм "Парфумер" і перед вами образи психічно хворого невдахи, що мастить жиром дівчат, або ж ви слухали якісь інтервью з сучасними парфумерами, та знаєте, що часто це цікаві, доволі освічені та творчі люди...
 
Тож що до мене... Який він, парфумер Ден Хотос?
Мистецтво парфумерії — це створення іллюзії з одного боку, та глибинне пізнання природи відчуттів з іншого.

Тож завжди є вибір — пізнавати через відчуття аромату, чи знаходитись в ілюзії.

Взнати, наприклад, що екстрактів з бузку, конвалії, фрезії, піонів, лілій та ще багатьох квітів у парфумерії не використовують, так як і ароматів з персиків, абрикосок, кокосів, бананів, шоколаду та вершків...Це все ароматні ілюзії, створені парфумерами з тисяч елементарних хімічних фрагментів.
Або ж робити вигляд, що ви відчуваєте те, чого у парфумі не має, не звертаючи увагу на те, що ароматні відчуття занадто індивідуальні, щоб бути описаними і зрозумілими іншим.

Тож перше про мене — я не займаюся продажем ілюзій. Аромати, які я створюю не несуть в собі звичного парфумерного сенсу, хоча й можуть мати класичну парфумерну форму. Як зробити реалістичний аромат полуниці, шоколаду, або стиглих яблучок я знаю. Це лише навик та досвід. Але справжнє мистецтво не лежить на поверхні ассоціацій.

Хіба це не схожий вибір на життя — залишатися у комфортній ілюзії, чи дізнатися правду, часто не співпадаючу з очікуваннями?
Тож вибір за вами, і якщо нам по дорозі, то далі розповідь про мій шлях до парфумерії, як мистецтва, як порталу до поглибленної єдиної науки, електрики та пізнання особистості.

Що ж тоді несуть парфуми, створені парфумером Деном Хотосом?
І тут треба повернутися трошки назад у часі...
 
З самого малого віку я захоплювався електротехнікою і це привело мене до комп’ютерів (на той час одних з перших в Україні), та до програмування, що в свою чергу з віком дозволило сформувати аналітичний тип мислення, які мають тільки програмісти та науковці. На цьому шляху я зрозумів як мало знає сучасна наука про природу та світ навколо, як багато протирічь у науковому світі, та ще нерозгаданих загадок. Особливо у області електрики та енергетики.
 
З іншого боку проходячи крізь суто особисті переживання першого кохання, конфліктів у шкільному та інститутському колективі та родині, спостерігаючи за соціально-економічними процесами навколо, я не міг позбутися відчуття, що "щось не так". Так не має бути. Чи — так може не бути, а точно може бути по іншому. Нормально, приємно, чесно, відверто, природньо. Цей напрям привів мене до вивчення психології, різних езотеричних та релігійних напрямів. Пошук відповідей на питання особистого характеру поступово ставав успішним, доступ до інформації ставав з роками все ширшим, з’являлися працюючі інструменти, що дозволили ставати все щасливішим у своєму житті, та вирішувати проблеми, які раніше здавалися безвихідними, а саме головне — не створювати нових.
 
Третій напрям — творчість. Спочатку з дитинства через музику, музичну школу, гурти, свої проекти, потім через малювання, 3d графіку та архітектурну вищу освіту. Це все — органічно сплетена подорож пізнання світу через розвиток сенсорних відчуттів та мистецтва прояву своїх враженнь та емоцій різними способами. Створення синергії між слухачем та музикантом, між глядачем та картиною чи фільмом — все це було і є не тільки дослідженням своїх станів, але й шляхом до трансформації себе та простору навколо.

І ці три напрями — електрика, самопізнання та творчість — у певний момент злилися в одне ціле...
 
Це сталося у 2010 році коли я працював арт-директором та розробником у ІТ-студії, що займалася створенням веб-сервісів. Я знаходився у кабінеті у одного з замовників, власника доволі великої компанії. І посеред діалогу щодо чергового дизайну сайту мій погляд привернув флакончик парфумів, що стояв у нього на столі. І тоді промайнула думка, а чого б мені не знайти собі парфум, як я спілкуюся з такими людьми, що користуються парфумами? До цього моменту парфуми в моєму житті не мали ніякого значення, окрім пам’яті з дитинства про різнокольоровий флакончик Loulou, та маленьку іграшкову пляшечку Diorissimo на поличці у моєї мами.

Після цього я вирішив відвідати парфумерний магазин... І мене очікувало розчаруваня. Всі парфуми що я нюхав, здалися ніби однаковими, пустими... Далі почитавши загальну інформацію, я зрозумів, що парфумерія буває масовою, та особливою, "нішовою". І що остання відрізняється більш високою якістю по всім параметрам. Тож надія з’явилась і наступний мій похід у магазин з нішовими брендами став точкою повороту напряму мого життя.
 
Коли я вдихнув уперше Clive 1872, я зрозумів, що парфумерія — це мистецтво. І при чому про яке я зовсім нічого не знаю. Але яке певно варто уваги. І це була чиста правда, глибину парфумерії я досліджую і по цей день, вже маючі у своїй лінійці більше 20 ароматів, які подобаються людям, та працюючи у індустріальному масштабі.
 
Першим моїм відкриттям були 30 натуральних екстрактів, з посилочки з США, після мого розуміння, що основою парфумерного мистецтва є матеріали, з яких вона створюється. І звичайно, ці матеріали мають бути найкращіми по якості. Тому я знайшов одних з найкращіх колекціонерів натуральних екстрактів, та інтуітивно замовив ті позиції, які мене зацікавили. В Україні на той час придбати такі речі було неможливо, тому що їх тут просто не було.
 
Тож перші аромати, які стали стартом моєї парфумерної подорожі — ромашка, абсолют герані, абсолют какао бобів, абсолют жасмину, з них я зробив свою першу композицію і подарував подрузі. І їй сподобалось... Потім ще одна композиція іншій подрузі, і їй сподобалось, потім ще більш складніша, ще, ще...
 
Так я прийшов до теми натуральної парфумерії, коли використовуються тільки природні екстракти найвищої якості. Так в мене з’являлося все більше композицій, не всі однаково цікаві, але пояснювати мені що таке закони гармонійності мені не треба було, бо за спиною були рокі малювання, архітектури та музики. Тому починав я поєднувати аромати тільки зі своєї інтуіції, і як виявилося пізніше, вже коли я працював та проходив практику на парфюмерному виробництві, саме цей підхід дозволив мені сформувати мій особистий почерк, на який звертають увагу всі, хто знайомий з моїми ароматами, та не підпасти під вплив домінуючого "авторитету" старого майстра-парфумера, а цього уникнути, повірте, важко.

Тож через деякий час маючи декілька класних на мій погляд композицій, я вирішив отримати зворотній зв’язок від людей "зі сторони", і тому я зібрав маленький стендик, надрукував красиву табличку "Авторська натуральна парфумерія", ярко вдягнувся та пішов на Хрещатик ділитися з людьми своєю творчістю. Знайшов приємне місце, та провів там пів-дня, показуючи та розказуючи перехожим про свої аромати. Під кінець дня до мене підійшли 6(!) озброєних поліцейських і запитали що я тут роблю, і чи є в мене дозвіл від Київської міської адміністрації тут стояти, а якщо нема, то я маю мати "там когось", понюхали мої парфуми, зрозуміли, що взяти з бідного художника нема чого, та й пійшли собі. Так, познайомившись з місцевою мафією, я зібрав свій маленький столик  та пішов. Але головне було зроблено - я зібрав величезну кількість враженнь абсолютно різних людей. Я зрозумів що людям цікаво. І з цього дня почалася моя історія про парфумерні майстер-класи та івенти, яких за 10 років я провів більше кількох сот.
 

Аромат з коллекції «Натхнення». 2013
 
В мене залишились ще заготовлені флакони, тому наступні кілька днів я провів так само в людних місцях. Але вже зрозумів, що покупати в мене парфуми люди не дуже хочуть, тому я просто почав їх дарувати симпатичним дівчатам, якщо їм щось сподобалось. Під кінець дня отримавши за один з таких подарунків поцілунок від дівчини, я зрозумів точно — я вже люблю парфумерне мистецтво )))
 
А далі..далі я просто зрозумів, що ключем до парфумерії є розуміння відчуття ароматів різними людьми, тому основою моєї творчості стало не фантазія, не спогади, не притянуті за вуха концепції або історії, а просто спілкування з жіночою аудиторією про аромати. Спочатку, коли я став більш впевнений у цікавості моїх композицій, я почав ділитися моїми спостереженнями на майстер-класах, де давав можливість зацікавленим у парфумерії людям познайомитись з ароматичними матеріалами, з яких виготовляються парфуми. Такого на той час в Україні не було, мій підхід був легкий, життєрадісний і дівчатам подобались такі парфумерні вечори, де можна було дізнатись щось нове, відкрито поспілкуватись та ще й зробити свою першу власну парфюмерну композицію. Цей майстер-клас проводиться і зараз, про нього можна почитати тут: Знайомство з парфумерною композицією
 
Ці зустрічі стали для мене скарбницею відкриттів. Я почав помічати, що по своєму сприйняттю ароматів можна виділити певні групи людей, далі з’явилось розуміння як створити ароматні тести, щоб проявити до якої групи відноситься людина, для якої я створюю індивідуальний аромат. Потім почали проявлятися зв’язки з психічними станами людини та сприйняттям нею ароматів. Почала формуватися ідея і концепція моєї парфумерії, як такої, що створює певний простір навколо людини. У цей час як раз з’являлись запити на індивідуальні аромати, та аромати на подарунки, і досвід, отриманий на майстер-класах проявив себе дуже робочим і ефективним інструментом. Вдавалося підбирати аромати майже одразу. При чому я нічого не вигадував "від себе", не нав’язував, люди майже самі створювали собі аромати, просто з моєю допомогою. І аромат ставав по-справжньому відображенням особистості людини, для якої він створювався. Як її портрет.
 
Але з часом і досвідом стало ясно, що ще цікавіше робити не просто портрет людини, а дозволяти їй скласти портрет "кращої себе", а потім користуючись цим ароматом, настроюватися на цей образ і поступово змінюватися через стани, які несе в себе композиція. Ця унікальна властивість відчутя аромату бере коріння від його природної функції адаптації до навколишнього середовища. Ми створюємо за допомогою парфуму новий простір навколо людини, адаптуючись до якого, їй стає простіше підстроїти свій стан на бажаний лад. А вже стан, як відомо, вирішує що відбувається з людиною.
 
Параллельно з індивідуальною парфумерією я створював композиції, які просто подобалися мені. Серед них деякі викликали захоплення і у моїх знайомих, деякі ми створювали разом з ними. Ці аромати і стали основою для колекції готових ароматів. Ці парфуми проходили тестування у шоурумах по різним містам України, протягом 7 років я відбирав самі популярні, робив висновки, і створював нові версії, нові аромати. Так і народилася колекція з 13 ароматів ,які у 2022 році були випущені повноцінним фабричним випуском у 3мл мініатюрках по доступній всім ціні на всі основні інтернет площадки в Україні.
 


Ароматні дні у студії Осмотека. 2015
 
Важливим етапом мого шляху було створення Осмотеки, відкритої парфумерної майстерні. Простір, де кожен міг прийти до парфумера у гості, познайомитись зі звучанням компонентів, створити собі аромат, або ж вибрати готовий. Студія проіснувала 2 роки (2015-2017), поки ця ідея не вичерпала себе, а я не відчув що втримувати таку історію я більше не хочу. Тут проходили майстер-класи і були створені майже всі аромати першої колекції.
 
Далі мене запрошують працювати помічником парфумера у доволі відомій старій іспанській майстерні, де, я знайомлюсь з класичним підходом до створення парфумерії. Розумію, що мені пощастило мати до цього моменту особисту творчу практику, щоб не підпадати під вплив "авторитету".
 
Далі практика та робота на кількох парфумерних виробництвах за кордоном та в Україні.
 
Тобто з класичним "стандартним" шляхом парфумера я знайомий і чітко знаю, що це не моє, я зовсім не "корпоративний" парфюмер. Мій шлях — це творчий політ, створення нових просторів, цінностей, пізнання себе через аромати та допомога іншим у цьому пізнанні, розкриття таємниць фізики та хімії сенсорики запаху, розвиток психології ароматів... І все це не пов’язано аж ніяк з бізнес бріфами, та "давай швидше та дешевше"...
 
З приходом карантинної історії 2020 року звичайно мої процеси скоротили об’єм. На третій день самого першого каратину я зрозумів, що це тільки початок "плану", тому повернувся до своєї другої улюбленої діяльності — розробка електричних систем. І з цього часу моя парфумерія набуває нового виміру, вона стає ще більш глибокою, ще більш психологічною, бо тепер психологія, фізика, електрика і хімія поєднуються в одному гармонійному баченні світу, до якого я йшов весь час, до єдиної науки, не розділеної на частини, науки без протиріччь, науки про життя. І це знання формується на основі мого практичного досвіду.

Тому мої аромати - це відповіді на питання. Це сконструйовані з органічної речовини електричні архітектури кристаличного типу, які, як вібраційні співзвуччя у музиці, але набагато складніші, фіксують у своєму просторі певний психо-енергетичний код.
Чи розумієте ви чи ні, що тут написано — значення не має. Так само як те, що ви не бачите електричних радіохвиль, не означає, що ними не передається прямо зараз інформація на ваш телефон або компьютер.
Це те мистецтво, до якого я прийшов через синтез знаннь, які на перший погляд можуть бути не пов’язані між собою, але при більш уважному погляді — це опис базових процесів життя.

Синергія у творчому процесі.